Конспекти уроків

Тема. «Незвичайні подорожі» з Жюлем Верном.

Мета: формувати інтерес до пригодницької літератури; показати, що вона розкриває глибокі соціальні й моральні проблеми; познайомити з біографією та творчістю Жюля Верна; виховувати вдумливого читача; розвивати навички групової форми роботи.

Тип уроку: нетрадиційний.

Багато великого є на світі, але немає нічого величнішого, ніж людина.

                                       Софокл

Що б я не писав, що б я не вигадував —

усе це завжди буде нижче від справжніх можливостей людини.

Жюль Верн

Хід уроку

I.   Вступне слово

Сьогодні на уроді ми разом з видатним французьким письменником, класиком світової літератури Жюлем Верном та героями його книг вирушимо в «Незвичайні подорожі». А допомагати нам буде музика Ісаака Йосиповича Дунаєвського — увертюра до фільму «Діти капітана Ґранта». Але спочатку дайте, будь ; ласка, відповідь на одне запитання: чому маленькі діти захоплюються казками, а підлітки віддають перевагу пригодам? (У жанрі пригодницької літератури багатьох приваблює не сюжет, пригоди героїв, але й обширні відомості з географії, природознавства, різних галузей І науки й техніки, припущення про можливі наукові відкриття й винаходи.

II.                 Теорія літератури

Пригода (лат. ad-venio, veni, ventum, ire — прибувати, наставати, траплятися, випадати на долю) — несподівана подія, сміливе починання. Головні риси при­годницької (авантюрної) літератури — несподівані по­вороти сюжету, шлях героїв через небезпеки.

Які твори цього жанру вам відомі? («Одіссея» Гомера, «Життя, незвичайні та дивні пригоди Робінзона Крузо» Д. Дефо, Подорожі в деякі віддалені країни світу Лемюеля Гуллівера» Дж. Свіфта.)

Що становить основу всіх цих творів? (Подорожі й пов'язані з ними пригоди.)

Але, певна річ, не тільки зміна незвичайних подій примушує нас стежити за пригодами. У пригодах роз­кривається людина. Тому в пригодницькій літературі, як, утім, і в художній літературі в цілому, в центрі стоїть людина. (Перший епіграф.)

Одним із класиків жанру подорожей і пригод є фран­цузький письменник Жюль Верн.

III.              Біографія Жюля Верна.

Реферат учня на тему: «Капітан своєї мрії».

IV.              Слово вчителя про письменника та його творчість.

Ще в той час, коли Жюль Верн не встиг здійснити й половину задуманого, захоплені сучасники стали на­зивати його «всесвітнім мандрівником», «віщуном», «чародієм», пророком», провидцем», «винахідником без майстерні» (заголовки статей, що з'явилися за його життя).

А замислив він не більше й не менше, ніж описати усю земну кулю — природу різних кліматичних зон, тваринний і рослинний світ, звичаї і традиції всіх на­родів планети. І не просто описати, як це роблять гео­графи, а втілити безприкладний замисел у багатотом­ній серії романів, яку він назвав «Незвичайні подоро­жі». Серія включає шістдесят три романи та дві збір­ки повістей і оповідань — це близько вісімнадцяти тисяч книжкових сторінок! Письменник працював над «Незвичайними подорожами» понад сорок років, а ви­дання всієї серії розтяглося більш ніж на півстоліття.

«Незвичайні подорожі» являють собою універсаль­ний географічний опис земної кулі. Якщо розподілити романи за місцем дії, то виявиться, що в чотирьох ро­манах описані кругосвітні подорожі, в п'ятнадцяти — країни Європи, у восьми — Північна Америка, в чоти­рьох — Південна Америка, в чотирьох — Арктика, у трьох — Австралія та Океанія і в одному — Антаркти­да. Крім того, в семи романах місцем дії служать моря й океани. Чотири романи складають цикл «робінзо­нада — дія розгортається на ненаселених островах. І, на­решті, у трьох романах події відбуваються в міжплане­тному просторі. До того ж у багатьох творах — і не тільки «кругосвітнього» циклу — герої переїжджають І з однієї країни до іншої.

Жюль Верн сам був невтомним мандрівником і част­ково міг спиратися в романах на особисті спосте­реження.

«Я проплив по Середземному морю від Гібралтару і до Леванту, переплив Атлантичний океан до Північної Америки, і я знаю всі води, якими природа так щедро і обдарувала Англію і Шотландію».

Можна сказати без перебільшення, що на сторінки книг Жюля Верна вриваються шумовиння хвиль, пісок пустель, вулканічний попіл, арктичні вихори, космічний пил. А місце дії в його романах — не тільки планета Земля, а й увесь Всесвіт.

V. Вікторина «Як ви знаєте твори Жюля Верна?»

Проведемо невелику розминку.

—                 Назвіть ім'я та прізвище п'ятнадцятирічного капітана.

—                 Героєм якого твору є капітан Немо?

—                 Що означає його прізвище? (Немо — ніхто.)

—                 Як називається корабель капітана Немо?

—                 Що значить слово «Наутилус»? (Кораблик.)

—                 Як називається шхуна Діка Сенда?

—                 Що означає слово «пілігрим»? (Мандрівний бого­молець, паломник; перен. — мандрівник.)

—                 Назвіть жителів таємничого острова.

—                Як вони назвали острів? (Острів Лінкольна.)

—                 Хто такий Лінкольн?

—                 Чому зруйнувався острів?

—                 Як називається яхта лорда Гленарвана?

—                 Хто за фахом Паганель?

—                 Назвіть імена дітей капітана Ґранта.

—                 За яким маршрутом пройшов «Дункан»? (Навко­ло земної кулі по 37-й паралелі.)

—                 Скільки часу тривали пошуки капітана Ґранта? (П'ять місяців.)

—                 Як називається острів, на якому знайшли капі­тана Ґранта? (Табор.)

—                 Яка друга назва острова Табор? (Рйф Марії-Терези.)

—                 Де зустрілись герої романів «Двадцять тисяч льє гіід водою», «Діти капітана Ґранта», «Таємничий ост­рів»? (На острові Табор.)

—                 Скільки романів увійшло до серії «Незвичайні подорожі»? Назвіть відомі вам романи Жюля Верна.

VI. Робота в групах

Тепер ми перейдемо до аналізу художніх творів.

1. Перша група. Роман «Діти капітана Ґранта» (1868).

А зараз ми, завдяки своїй уяві, перенесемося до Фран­ції й випадково підслухаємо розмову Жюля Верна з ви­давцем «Журналу виховання та розваг» Етцелем.

Інсценований діалог.

Е. Отже, кругосвітна подорож, вільна від будь-якої фантастики...

Ж. В. Дія мусить розвиватися виключно за закона­ми внутрішньої логіки, без будь-яких зовніш­ніх пружин, на зразок небувалого польоту над Африкою або пострілу в нічне світило. Все як ужитті.

Е. Як ви побудуєте сюжет? Що буде служити стимулом для такої важкої справи?

Ж. В. Діти вирушають на пошуки батька, що про­пав без вісті. Це висхідна позиція. Ви спита­єте, хто їх батько? Шотландський патріот, який не бажає примиритися з тим, що Анг­лія уярмила Шотландію. На думку Ґранта, інтереси його батьківщини не збіглися з інте­ресами англосаксів, і він вирішив заснувати вільну шотландську колонію на одному з ост­ровів Тихого океану. Він підібрав команду й відплив обстежувати крупні острови Тихого океану, щоб знайти підхоже місце для посе­лення. Така експозиція. Потім лорд Гленарван, однодумець капітана, випадково знахо­дить документ, що пояснює його зникнення.

Е. І таким чином ваша кругосвітня подорож мо­тивується вільнолюбними прагненнями геро­їв? Чудово. Це викликає співчуття. А далі?

Ж. В. А далі зіпсований документ поведе по непра­вильному сліду. Потім з'явиться вчений-всезнайка. Цього разу це буде француз Жак Паганель, секретар Паризького географічного то­вариства, почесний член ледве не всіх гео­графічних товариств світу. Через його анек­дотичну розсіяність сюжетні хитросплетен­ня будуть ще більше ускладнюватися. Але, як ви розумієте, Паганель потрібний мені не тільки для оживлення дії. Ця людина — хо­дяча енциклопедія. Він знає все і ще трохи. У коморах його пам'яті безліч фактів...

Е. .. які він буде викладати при якійсь слушній нагоді...

Ж. В. До цього я й веду. Але наука не повинна відри­ватися від дійсності. Роман буде повний захоп­люючих пригод, а разом з тим він буде геогра­фічним. Із своєрідною цікавою географією.

Е. Отже, вперед, мій друже! В подорож за при­годами!

1) Бесіда.

—                 Про який твір ішлося в діалозі?

(Звучить грамзапис увертюри І. Дунаєвського до художнього фільму «Діти капітана Ґранта».)

—                 Хто і за яких обставин дізнався про капітана Ґранта?

—                 Що вчинили герої роману?

—                 Розкажіть про учасників експедиції, що розшу­кувала капітана Ґранта.

Лорд Гленарван — шотландський патріот, який ро­бить усе можливе й неможливе, щоб знайти по невиди­мих слідах свого волелюбного співвітчизника капітана Гаррі Ґранта; леді Елен — його дружина; Джон Манглс — капітан «Дункана»; майор Мак-Набс; Мері Ґрант (16 ро­ків) і Роберт Ґрант (12 років) — діти капітана Ґранта.

Юні герої Жюля Верна наділені сильним і мужнім характером, який розкривається в їх вчинках і загар­товується в боротьбі з суворими випробуваннями. Ро­берт вирушає на пошуки свого батька дванадцятиріч­ним хлопчиком, вашим ровесником, але його відвага й мужність викликають захоплення дорослих. Пере­хід через Південноамериканський материк був суво­рим випробуванням, і Роберт його витримав. А лорд Гленарван говорив йому, що він стане дорослим чоло­віком у такому віці, коли інші — ще діти.

Ось вам ще один погляд на тему дитинства, яку ми почали розглядати, читаючи повість Л. М. Толстого, ось «становлення людської душі».

Жак Паганель. Хто не знає цього розсіяного дивака-вченого? Це «ходяча енциклопедія». Паганель — дуже розсіяна людина. Він займається точною наукою, але чимось захопившись, зовсім не бере до уваги супу­тніх обставин. Йому здається, що він на «Шотландії», а насправді він на «Дункані»; він прагне поїхати до Індії, а вирушає до Америки; його підзорна труба ви­дається йому палицею; він вивчає іспанську мову за книгою португальця; пише «Зеландія» замість «Авст­ралія» і забуває добре відомий йому факт, що острів Марії-Терезії — це теж саме, що острів Табор... Він завжди перемішує серйозні міркування забавними жар­тами та смішними витівками. Йому притаманне по­чуття гумору. Разом з цим він приваблює безстрашні­стю, добротою, справедливістю. Підбадьорюючи своїх супутників, Паганель не припиняє жартів навіть у час вирішальних випробувань, коли йдеться про життя і смерть. Паганель — центральна фігура роману.

2) Бесіда.

—                 Які риси характеру властиві учасникам експедиції?

—                 Які пригоди чекали на героїв роману під час їх подорожі?

—                 Як ми чули, Жюль Верн не хотів, щоб наукові відомості відривалися від дії художнього твору. Але як цього домогтися? В таких випадках письменнику завжди приходила на допомогу його надзвичайна ви­нахідливість. «Парі Жака Паганеля і майора Мак-Набса» — типовий приклад художнього розкриття науко­вої теми. Пригадайте, як це відбулося (Ч. 2, гл. 4).

—                 Паганель обіцяв назвати п'ятдесят дослідників Ав­стралії. А назвав?.. Сімдесят. Чи виграв він парі? Чому?

—                 Як Паганель описував Мак-Набсу Австралію? (Текст, ч. 2, гл. 9.)

—                 Паганель говорив, що Австралія — це країна па­радоксів, тобто протиріч. Що ж суперечило зовнішній привабливості й благополуччю цієї країни?

Жюль Берн з величезним обуренням говорить про резервації — безплідні й глухі райони, відведені для корінного населення Австралії. (Текст, ч. 2, гл. 16 — округ Муррей, плем'я австралійських аборигенів, ста­новище жінки — зачитати.)

Поряд з позитивними героями в романі є й негатив­ні персонажі. Так, благородним і чесним учасникам експедиції Гленарвана протистоїть відщепенець Айртон, висаджений на незаселений острів за свої злочи­ни. Яким бачать його наші герої вперше? (Портрет Айртона — ч. 2, гл. 7.)

—                 Яку роль відіграв Айртон у долі експедиції?

—                 Чи відповідає портрет Айртона його внутрішньо­му змісту? (Зовнішність інколи буває оманливою.)

—                 Чи знайшли наші мандрівники Гаррі Ґранта?

—                 Як знайшли капітана Ґранта?

—                 Чому саме діти почули його крик про допомогу?

—                 Який шлях пройшли герої роману? Покажіть на карті.

—                 Спочатку Жюль Верн хотів назвати цей роман «При­годи Роберта Ґранта». Чому ж він змінив назву твору?

(Звучить грамзапис увертюри І. Дунаєвського до художнього фільму «Діти капітана Ґранта».)

2. Друга група. Роман «Таємничий острів».

1) Кілька слів про замисел роману.

Перші сім томів «Незвичайних подорожей» принес­ли Жюлю Верну славу. В них письменник прагнув показати, що рушієм будь-якої роботи є уява, бо вона надихає людей на дослідницький пошук і допомагає вилучити з цього користь. Жюль Верн пояснює нам, що знання необхідно не просто накопичувати, а з до­помогою уяви застосовувати їх у різних галузях дія­льності, в тому числі й на практиці.

У 1875 році з'явився пригодницький роман «Таєм­ничий острів». Його герої — інженер, журналіст, мо­ряк, негр і дитина, які представляють усе людство на різних його рівнях, зазнають аварії на повітряній кулі. Потерпілі не можуть розраховувати на чиюсь допомо­гу, вони полишені на самих себе на пустельному ост­рові, до якого ледве дісталися. їх може врятувати тіль­ки власна винахідливість.

2) Бесіда.

—                 Яких почуттів зазнали, про що думали герої ро­ману після катастрофи?

—                 Які технічні винаходи допомагають героям ро­ману налагодити побут на незаселеному острові?

—                 Що іще допомагає героям твору долати трудно­щі? Які почуття? (Почуття дружби, товариства, колек­тивізму.)

—                 Героя якого твору зустрічають вони на острові? Що він тут робить? (Айртон дванадцять років у повній самотності відбуває покарання за те, що зрадив капі­тана Ґранта.)

—                 Який вигляд має Айртон? (Він втратив людську подобу. Це дикун, який через відсутність практики розучився спілкуватися за допомогою мови. Сайрусу доводиться «перевиховувати» його, і це йому вдаєть­ся. Коли на очах Айртона з'явилися сльози, інженер вигукнув: «Ах! Нарешті ти знову став людиною, ти плачеш!» Ось ще одна проблема, якої торкається Жюль Верн, — проблема впливу самотності на людину. Стан Айртона на острові подібний до того, що спостеріга­ється під час тривалого тюремного ув'язнення в оди­ночній камері.)

—                 Які ще незвичайні події відбувались на острові?

—                 З ким ще зустрічаються колоністи на острові?

—                 За яких обставин?

—                 З якою метою? (Немо попереджує їх про небез­пеку вибуху острова.)

—                 Як врятувались герої?

Цей відлюдний острівець, що лежить на 153° захід­ної довготи і на 37° південної широти, позначений на сучасних картах як риф Марія-Тереза. Тут, на острові Табор, жили капітан Ґрант із двома матросами. І тут же залишився в самотності спокутувати свої злочини його колишній боцман Айртон. Його потім знайшли колоністи, що створили зразкову трудову комуну на уявному острові Лінкольна — за 15 миль від Табору. У романі «Таємничий острів» зведено сюжетні лінії ро­манів «Діти капітана Ґранта» і «Двадцять тисяч льє під водою» (доля Немо). Таким чином усі три романи утворюють трилогію — сяючу триголову вершину в ла­нцюгу «Незвичайних подорожей».

—                 Що називається трилогією?

(Звучить грамзапис увертюри І. Дунаєвського до художнього фільму «Діти капітана Ґранта».)

3. Третя група. Роман «П'ятнадцятирічний капітан».

1) Бесіда.

—                 Що послужило поштовхом до написання роману?

- Літо 1877 року Жюль Верн провів у Нанті з сім'єю,

багато уваги приділяючи своєму п'ятнадцятирічному синові Мішелю. Жюль Верн охоче бере його з собою на свою яхту «Сен-Мішель» і, споглядаючи хвилі, дає волю уяві. Його син з усіма своїми вадами і чеснотами за сприятливого збігу обставин міг би стати зовсім ін­шим. Він наділений розумом і завзяттям, але, щоб за­лишатися на висоті, йому трохи не вистачає здорового глузду. П'ятнадцятирічний хлопчисько, якщо він має характер, на багато що здатний, навіть на героїчні вчин­ки. А чому б і не на морі? Що може зробити підліток, опинившись сам на сам із морем? Хіба він не спромож­ний вести корабель? І в уяві письменника виникає об­раз п'ятнадцятирічного героя.

—                 З чого починається роман?

—                 Що стало причиною трагедії на «Пілігримі»?

—                 Назвіть головних героїв твору.

—                 Які випробування випали на долю Діка Сенда?

—                 Як він з ними впорався?

— Що ви можете сказати про нього? Які риси харак­теру він виявив?

—                 Перекажіть епізод, який вам найбільше сподобався. Чим він вам сподобався?

—              Якій проблемі присвячено більшу частину друго­го тому роману? (Проблемі работоргівлі та її жорстокостям.)

2) Прочитайте епізод, який найбільше вас вразив і обурив.

—                 В яких іще творах Жюль Верн порушує питання ; про рівність усіх людей?

—                 Спочатку роман називався «Юний капітан». Чому автор змінив назву?

VII. Особливості творчості Жюля Верна

1. Слово вчителя.

Більшість романів Жюля Верна написано понад сто років тому, але й досі ми з інтересом читаємо їх. Як ви вважаєте — чому? (Часи різні, а проблеми ті ж самі. Нас цікавить і хвилює те ж саме, що хвилювало людей багато років тому.)

Я вважаю, що коли ми узагальнимо все сказане сьогодні на уроці, то визначимо особливості творчості Жюля Верна, і тоді всім стане зрозуміло, чому нас ці­кавлять його твори.

Характерні особливості романів Жюля Берна.

1)                  Подорожі та пригоди.

2)                  Захоплюючий виклад наукових фактів.

3)                  Наукова фантастика.

4)                  Географічний розмах.

5)                  Виступи проти гноблення людини людиною, за рівність усіх людей.

6)                  Прославлення високих моральних цінностей.

7)                  Віра в торжество добра і справедливості.

8)                  В одному з листів Жюль Верн писав: «Читач прагне не вчитися, а розважатися, і якщо хочеш учити його, і взнаки не Подавай, навчання повинне переплітатися з ді­янням, інакше мету не буде досягнуто». А ви згодні з тим, що навчання й виховання не повинне бути повча­льним, «якщо хочеш учити ... і взнаки не подавай»?

—                 Яких героїв більше у творах Жюля Верна — по­зитивних чи негативних?

—                 Як письменник ставиться до позитивних героїв?

Ми відчуваємо його любов і повагу до людей. Він

вірить у їх сили і творчі можливості. Ми бачимо це в його творах, і про це говорить він сам (другий епі­граф). Чи можна зробити висновок, що Жюль Верн — письменник-гуманіст?

( Гуманіст (лат. Нитапив — людський) — людина, сповнена любові до інших людей, поваги до людської гідності, турбо­ти про благо людей.

VIII. Підсумки уроку

Чи можемо ми стверджувати, що пригодницька лі­тература описує тільки захоплюючі подорожі і має тіль­ки розважальний характер? Чому?

Слово вчителя.

У пригодницьких творах є багатий пізнавальний матеріал. Письменники розглядають моральні й соціа­льні проблеми, виступаючи проти пороків людського суспільства. І, я вважаю, найголовніше — ця літерату­ра виховує Справжню Людину.

Кращі герої романів Жюля Верна відзначаються надзвичайною моральною чистотою, цілеспрямованіс­тю, зібраністю, не знають ні лицемірства, ні розрахунку. Сміливцям, які вірять в успіх своєї справи, вдаєте ся будь-яке найважче починання. Товариш виручає товариша з біди. Сильний приходить на допомогу сла­бкому. Дружба скріплюється суворими випробування ми. Злодії завжди викриваються й зазнають покарання за свої злочини. Справедливість завжди торжествує. Мрія завжди здійснюється.

На творах Жюля Верна виховувались численні по коління юних читачів. Відомі вчені, винахідники мандрівники з подякою згадують, що юнацьке захоплення Жюлем Верном допомогло їм знайти своє по кликання, а іноді навіть наштовхувало на відкриття.

Академік В. О. Обручев говорив, що він став мандрівни­ком після читання романів Жюля Верна. К.Е. Ціолковський стверджував, що книги Жюля Верна збуди­ли в ньому прагнення до космічних подорожей.

Коли космічна ракета вперше передала на Землю фотографію зворотнього боку Місяця, одному з «по­тойбічних» кратерів було присвоєно ім'я Жюль Верн. Цей кратер прилягає до Моря Мрії. А я бажаю, щоб романи Жюля Верна допомогли здійсненню вашої мрії.